ПОНЯТТЯ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
Стаття присвячена поняттю формування конкурентоспроможності закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах глобальної конкуренції. Встановлено, що конкурентоспроможність університетів є однією з ключових проблем сучасної трансформації освітніх систем, оскільки саме вона визначає здатність ЗВО адаптуватися до економічних, соціальних та технологічних змін, які відбуваються в умовах глобалізації та цифровізації економіки. У роботі запропоновано концепцію багаторівневої конкурентоспроможності, яка охоплює глобальний, національний, регіональний та індивідуальний рівні. Виділення четвертого рівня конкуренції – на рівні освітніх програм – дозволяє врахувати зростаючу конкуренцію всередині освітньої галузі. У статті зазначено, що формування конкурентоспроможності університетів має ґрунтуватися на двох основних компонентах: сутнісних характеристиках конкурентоспроможності ЗВО та конкретних стратегічних заходах, адаптованих до умов функціонування кожного закладу. Це включає оптимізацію внутрішніх процесів, розвиток інноваційності освітніх програм, удосконалення наукових досліджень та залучення ресурсів із зовнішніх джерел через партнерства з іншими університетами, державними органами та бізнесом. Значна увага приділена ролі стейкхолдерів у забезпеченні конкурентоспроможності ЗВО. Наголошено, що стратегічна співпраця з ключовими зацікавленими сторонами, такими як студенти, роботодавці та державні установи, є необхідною умовою для створення стійкої конкурентної позиції. У статті також акцентується увага на важливості визначення чітких пріоритетів діяльності університетів, зокрема вибору цільових сегментів ринку та фокусування на стратегічних напрямах розвитку. Запропоновано універсальне визначення конкурентоспроможності університету як здатності досягати стратегічних цілей у конкурентному середовищі, адаптуючись до змін і залучаючи ресурси з різних джерел. Водночас підкреслено значення дескриптивних визначень, які дозволяють адаптувати поняття конкурентоспроможності до специфічних умов функціонування конкретного університету. Висновки статті підтверджують необхідність інтеграції різних підходів до формування конкурентоспроможності університетів, які враховують внутрішні особливості навчальних закладів та зовнішні фактори, що визначають їхню позицію на глобальному освітньому ринку.
